Консультація: "інформаційна безпека всіх учасників освітнього процесу"

       Консультація: "інформаційна безпека всіх учасників освітнього процесу"

      Нині в Україні під інформаційною загрозою знаходяться практично всі сфери суспільного життя – економіка, політика, освіта, наука, охорона здоров’я. В умовах розвитку ЗМІ, інформаційних технологій і цифрової техніки інформаційне протиборство у світі стає масштабнішим і результативнішим.

       Інформаційний простір стає зручним для маніпуляцій. За допомогою застосування спеціальних засобів та методик, стратегій і конкретних /прийомів/ здійснюється психологічний вплив на масову аудиторію, що впливає на їхню психіку і поведінку.

       Соціальні мережі відкривають користувачам безмежні можливості й стають важливим інструментом масової та публічної комунікації, головна особливість якої – інтерактивність. Тому державна політика забезпечення інформаційної безпеки є невід'ємною складовою державної політики національної безпеки, згідно ст. 17 Конституції України, забезпечення інформаційної безпеки держави стоїть на одному рівні із захистом суверенітету й територіальної  цінності України.

       Мета: Підвищити рівень цифрової грамотності педагогів, сформувати навички безпечної поведінки в Інтернеті, запобігти можливим інформаційним загрозам у закладі освіти.

1.     Актуальність теми

       Актуальність теми: Інтернет і цифрові технології стали невід’ємною частиною освітнього процесу. Педагоги ведуть віртуальну комунікацію з батьками - постійно обмінюються інформацією, фото, повідомленнями через соціальні мережі та месенджери, використовують цифрові платформи, ресурси Інтернету, обробляють персональні дані дітей та працівників, проводять анкетування, опитування.

       Разом із перевагами виникають ризики: витік даних, кібербулінг, фішинг‑атаки, небезпечний контент, шахрайство, поширення особистих даних, фейки.

2. Нормативно‑правове підґрунтя – ключові нормативні документи України, які регламентують питання інформаційної безпеки, захист інформації, безпечного освітнього середовища:

1. Закон України «Про захист інформації в інформаційно‑комунікаційних системах» від 05.07.1994 № 80/94‑ВР — встановлює правові засади захисту інформації. (https://zakon.rada.gov.ua/go/80/94‑вр)

2. Порядок впровадження системи безпеки (НД ЗІ 3.6‑004‑21) — документ щодо організації системи захисту інформації. (https://cip.gov.ua)

3. Указ Президента України «Про Стратегію інформаційної безпеки» від 28.12.2021 № 685/2021. (https://zakon.rada.gov.ua/go/685/2021)

4. Концепція безпеки закладів освіти, схвалена КМУ 07.04.2023. (https://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/89460)

5. Розпорядження КМУ від 07.03.2025 № 202 «Про внесення змін до Концепції безпеки закладів освіти». (https://zakon.rada.gov.ua/go/202‑2025‑р)

6. В освітній сфері: Закон України «Про дошкільну освіту» 2024 р. – регулює діяльність ЗДО як освітніх суб'єктів. (https://zakon.rada.gov.ua/go/2628‑14)

7. Додатково – нормативні акти з освітньої безпеки, охорони праці, безпеки життєдіяльності, які встановлюють загальні вимоги безпеки в закладах освіти.

       Нормативне забезпечення дистанційного і змішаного навчання. Закон України «Про національну безпеку» Закон України «Про інформацію» Закон України «Про доступ до публічної інформації» Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» Закон України «Про захист персональних даних» .

       Медіаграмотність – це основна компетентність молодого покоління, дорослих, людей похилого віку, батьків, учителів. Інформація в сучасному світі — це стратегічний ресурс. Спотворення інформації може призвести до серйозних наслідків. Отже, забезпечення інформаційної безпеки є дуже актуальною задачею.

       Онлайн-безпека в інформаційному суспільстві є одним з основних напрямів у сфері інформаційних технологій.

3. Основні поняття інформаційної безпеки

     Інформаційна безпека — стан захищеності інформації та інформаційної інфраструктури від різних загроз.

     Кібербезпека — частина інформаційної безпеки, орієнтована на захист комп’ютерних систем, мереж, даних.

     Загроза інформаційній безпеці – потенційна подія, яка може призвести до порушення конфіденційності, цілісності або доступності інформації.

     Персональні данні – будь-яка інформація про фізичну особу, що дозволяє її ідентифікувати.

4. Основні загрози Інтернету

     Комп'ютерна залежність - нав'язливе бажання проводити все більше часу за комп'ютером та/або в мережі Інтернет. Супроводжується втратою відчуття часу, порушенням зв'язків із навколишнім світом, почуттям невпевненості, безпорадності, страху самостійного прийняття рішень і відповідальності за них.

     Доступ до небажаного Контенту - матеріали непридатного для дітей та протизаконного змісту. Це порнографічні матеріали, такі, що пропагують наркотики, психотропні речовини й алкоголь, тероризм і екстремізм, ксенофобію, сектантство, національну, класову, соціальну нетерпимість і нерівність, асоціальну поведінку, насилля, агресію, суїцид, азартні ігри, інтернет-шахрайство, та матеріали, що містять образи, наклепи й неналежну рекламу.

     Розкриття конфіденційної інформації - повідомлення повного власного імені чи імен членів родини, адреси проживання і навчального закладу, номерів телефонів, місця відпочинку, часу повернення додому, періоду відсутності батьків чи інших членів родини, номерів банківських карток батьків чи інтернет-гаманця, повідомлення паролів до електронної пошти та акаунтів соціальних мереж.

     Вірусне зараження комп'ютера - проникнення на комп'ютер жертви спеціальних програм, що створюють перешкоди у роботі, крадуть конфіденційну інформацію та здійснюють інші деструктивні дії

     Ігроманія - надмірна зацікавленість мережевими або індивідуальними (в тому числі азартними) комп'ютерними іграми та нестримний потяг до них, втрата інтересу до будь-чого, що не стосується ігор.

     Зіткнення з гриферами. Грифери це Інтернет-хулігани, які заважають гравцям (особливо початківцям) спокійно грати, постійно наносять пошкодження їх персонажам, блокуючи функції гри й створюючи неможливі умови для всієї команди Мережі, переслідуючи окремих її гравців.

     Кібероніоманія - неконтрольовані покупки в інтернет-магазинах, без необхідності їх придбання та урахування власних фінансових можливостей, постійна участь в онлайн-аукціонах.

     Кіберкомунікативна залежність - надмірне спілкування у чатах, участь у телеконференціях та форумах, систематичне коментування статей на новинних сайтах.

     Кіберсексуальна залежність та секстинг - нездоланний потяг до обговорення сексуальних тем на еротичних чатах і телеконференціях, відвідування порнографічних сайтів і заняття кіберсексом, а також фотографування себе у роздягненому вигляді на камеру телефона чи комп'ютера, з метою пересилки знімків друзям.

     Кіберагресія - відвідування сайтів агресивної і аутоагресивної спрямованості, Що пропагують ксенофобію, тероризм, расову та релігійну нетерпимість.

     Кібербулінг - Одна з форм переслідування дітей і підлітків з використанням цифрових технологій. Кібербулінгу підлягають діти, яких відштовхнули однолітки. Іноді для цього створюються сайти або спеціальні сторінки в соціальних мережах, де розміщуються компрометуючі матеріали на дитину, яку переслідують.

     Кібергрумінг - входження в довіру дитини з метою використання її у сексуальних цілях. Злочинці встановлюють контакти в соціальній мережі або на форумах з дітьми, що знаходяться у пригніченому психологічному стані, співчувають, пропонують підтримку, обговорюють з дитиною питання, які її турбують, поступово переводячи їх у сексуальну площину, а потім пропонують перейти до стосунків у реальному світі.

     Виробництво дитячої порнографії -  залучення дитини до виробництва дитячої порнографії шляхом спонукання її через погрози та залякування або умовляння (обіцянки) до створення її інтимних фото - чи відеоматеріалів.

     Інтернет — шахрайство - інтернет чи мобільне шахрайство, як способи здійснення злочинів. З використанням сучасних технологій. До таких видів злочинів належать, наприклад, виманювання ПІН - кодів, продаж продукту, що не існує, крадіжки конфіденційної інформації з метою подальшого заволодіння майном тощо.

     Типові загрози у ЗДО:

-         витік персональних даних - невідповідне зберігання або передавання персональних даних дітей та працівників,

-         несанкціонований доступ до мережі чи пристроїв (комп'ютери, планшети),

-         вірусне зараження комп'ютера,

-          фішинг, соціальна інженерія (листи чи повідомлення з вимогою ввести пароль) контент,

-         цифровий булінг через онлайн-зв'язок,

-         використання слабких паролів, відсутність оновлення програмного забезпечення, 

-         публікація фото дітей без згоди батьків.

Рекомендації для педагогів щодо інформаційної безпеки:

-         Підвищуйте власну цифрову грамотність - проходьте курси на

 https://osvita.diia.gov.ua/

-         Використовуйте офіційні джерела інформації (МОН, ДСНС, Кіберполіція, Гаряча лінія 0 800 505 170 або 102),

-         Використання складних паролів, регулярна їх заміна,

-         Встановлення автоматичних оновлень ПК, використовування ліцензованого антивірусного програмного забезпечення,

-         Регулярне резервне копіювання важливих даних на безпечні носії,

-         Формуйте культуру безпечного онлайн-середовища у групах і колективах,

-         Фільтрація контенту й безпечний інтернет (контент-фільтри, батьківський контроль, обмежте доступ до сайтів із недоречним контентом),

-         Виявлення й реагування на інциденти (що робити при зламуванні, витоку даних …, повідомлення відповідним органам).

      Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто казати дітям та дорослим;

•         Не давайте нікому своїх паролів.

•         Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

•         Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків

(номер картки, термін дії та таємний код).

•         Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

•         Не завантажуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть, якщо їх надали друзі.

•         Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

•         Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями

(друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

•         Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

•         Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

•         Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять

(погрози, файли певного місту, пропозиції).

•          Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

•         Не діліться своїми фото з незнайомцями.

 

5. Висновок

      Інформаційна безпека є складовою безпечного освітнього середовища. Дотримання основних принципів безпечного використання інформаційних технологій у ЗДО допомагає захистити персональні дані, запобігти кіберзагрозам і підвищити довіру учасників освітнього процесу.

     Кожен педагог має бути прикладом цифрової грамотності та відповідального користування інформацією.

     Коли дорослі та діти розуміють правила цифрового світу, в Інтернеті стає безпечно для всіх учасників освітнього процесу.

     Разом ми формуємо культуру безпечного цифрового середовища!

 

Список використаних джерел:

1.                 Навчальний посібник «ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ТА КІБЕРБЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ», МОН, Видавництво Ліра-К, 2024;

2.                 Посібник з безпеки дітей в Інтернеті “Обачність Пильність Захист Доброзичливість Сміливість” (МОН) https://storage.googleapis.com/gweb

interland.appspot.com/uk ua/hub/pdfs/2021/bia_curriculum_2023.pd

3.                 Дія. Цифрова освіта (https://osvita.diia.gov.ua/)

 - курси з цифрової грамотності та безпеки дітей в Інтернеті.

4.                 Кіберполіція України (https://cyberpolice.gov.ua/)

поради та контакти.

Підготувала соціальний педагог ЗДО №3 "Веселка"

Мінясова Валентина , 15.10.2025