ТЕСТИ -ДІАГНОСТИКА

Тест-опитувальник батьківського ставлення до дітей  

Варги  -Століна

На кожне твердження дайте відповідь «так» або «ні».

Питання:

1.                        Я завжди співчуваю своїй дитині.

2.                        Я вважаю своїм обов’язком знати все, що думає моя дитина.

3.                        Я поважаю свою дитину.

4.                        Мені здається, що поведінка моєї дитини значно відхиляється від норми.

5.                        Потрібно якомога довше тримати дитину осторонь від реальних життєвих проблем, якщо вони її травмують.

6.                        Я відчуваю до дитини прихильність.

7.                        Добрі батьки оберігають дитину від життєвих труднощів.

8.                        Моя дитина часто неприємна мені.

9.                        Я завжди намагаюсь допомогти своїй дитині.

10.                  Бувають випадки, коли глумливе ставлення до дитини приносить їй велику користь.

11.                  Я відчуваю досаду щодо своєї дитини.

12.                  Моя дитина нічого не досягне у житті.

13.                  Мені здається, що діти знущаються над моєю дитиною.

14.                  Моя дитина часто здійснює такі вчинки, які окрім презирства нічого не варті.

15.                  Для  свого віку моя дитина не зовсім зріла.

16.                  Моя дитина поводиться спеціально, щоб досадити мені.

17.                  Моя дитина вбирає у себе все погане, як губка.

18.                  Мою дитину важко навчити гарних манер, при найбільшому старанні.

19.                  Дитину потрібно тримати у суворих рамках, тоді з неї виросте порядна людина.

20.                  Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас додому.

21.                  Я схвалюю свою дитину.

22.                  До моєї дитини липне все погане.

23.                  Моя дитина не досягне успіхів у житті.

24.                  Коли в компанії знайомих говорять про дітей мені трохи соромно, що моя дитина не така розумна і здібна, як хотілось би..

25.                  Я жалію свою дитину.

26.                  Коли я порівнюю свою дитину з її ровесниками, вони здаються мені дорослішими і у поведінці і у судженнях.

27.                  Я із задоволенням  проводжу з дитиною свій вільний час.

28.                  Мені шкода, що моя дитина росте і дорослішає.

29.                  Я часто ловлю себе на ворожому ставленні до дитини.

30.                  Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені не вдалося у житті.

31.                  Батьки повинні пристосовуватись до дитини.

32.                  Я намагаюся виконати всі прохання моєї дитини.

33.                  Приймаючи сімейні рішення слід враховувати і думку дитини

34.                  Головна причина капризів моєї дитини – егоїзм, впертість і лінь.

35.                  У конфлікті з дитиною я часто можу визнати, що вона по-своєму права.

36.                  Діти рано дізнаються, що батьки можуть помилятися.

37.                  Я завжди зважаю на свою дитину.

38.                  Я відчуваю приязнь до дитини.

39.                  Я дуже цікавлюсь життям своєї дитини.

40.                  Неможливо нормально відпочити, якщо проводиш час з дитиною.

41.                  Найголовніше, щоб у дитини було спокійне і безхмарне дитинство.

42.                  Іноді мені здається, що моя дитина – нездатна ні до чого доброго.

43.                  Я поділяю захоплення своєї дитини.

44.                  Моя дитина може вивести із себе будь-кого.

45.                  Я поділяю гіркоту, смуток своєї дитини.

46.                  Моя дитина часто дратує мене.

47.                  Виховання дитини – суцільне тріпання нервів.

48.                  Сувора дисципліна у дитинстві – розвиває сильний характер.

49.                  Я не довіряю своїй дитині.

50.                  За суворе виховання діти дякують потім.

51.                  Інколи мені здається, що я ненавиджу свою дитину.

52.                  У моєї дитини більше недоліків, ніж позитивних якостей.

53.                  Я поділяю інтереси своєї дитини.

54.                  Моя дитина не спроможна що-небудь зробити самостійно, а якщо і зробить, то обов’язково не так.

55.                  Моя дитина виросте непристосованою до життя.

56.                  Моя дитина подобається мені такою, якою вона є.

57.                  Я ретельно стежу за станом здоров’я своєї дитини.

58.                  Не рідко я захоплююсь своєю дитиною.

59.                  Дитина не повинна мати секретів від батьків.

60.                  Я не високої думки про здібності своєї дитини і не приховую цього від неї.

61.                  Дуже бажаю, щоб дитина товаришувала з тими дітьми, які подобаються її батькам.

 

Ключі для опитувальника:

1 «Прийняття-відхилення» - 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 23, 24, 26, 27, 29, 34, 37, 38, 40, 42, 43, 44, 45, 47, 49, 51, 52, 53, 55, 56, 60.

2. «Кооперація» - 6, 9, 21, 25, 31, 33, 39, 35, 36.

3. «Симбіоз» - 1, 5, 7, 28, 32, 41, 58.

4. «Авторитарна гіперсоціалізація» - 2, 19, 30, 48, 50, 57, 59.

5. «Маленький (-а) невдаха» - 9, 11, 13, 17, 22, 23, 54, 61.

Аналіз:

1. «Прийняття-відштовхування».

Шкала показує інтегральне емоційне ставлення до дитини. На одній шкалі батькам подобається дитина такою яка вона є. Батьки поважають індивідуальність дитини, симпатизують їй. Батьки багато часу проводять з дитиною, поважають її інтереси і плани. На іншій шкалі: батьки виховують свою дитину погано, непристосованою до життя, їм здається, що дитина не досягне успіху. Батьки відчувають до дитини смуток, злість, тощо. Вони не довіряють дитині та не поважають її.

2. «Кооперація».

Шкала показує соціально бажаний облік батьківського ставлення. Зміст шкали розкривається так: батьки зацікавлені в планах дитини,намагаються допомогти, співчувають їй. Батьки високо цінують інтелектуальні та творчі здібності дитини, відчувають гордість за неї. Вони задовольняють ініціативу и самостійність дитини. Батьки довіряють дитині, намагаються стати на його бік з будь яких питань.

3. "Симбіоз".

Шкала відображає міжособистісний бар'єр у спілкуванні з дитиною. Батьки відчувають себе з дитиною єдиним цілим, прагнуть задовольнити всі потреби дитини, огородити її від труднощів, неприємностей в житті. Батьки постійно відчувають неспокій за життя дитини, котра здається їм маленькою та беззахисною.

4. "Авторитарна гіперсоціалізація".

Шкала відображає налагоджену форму керування поведінки дитини. Батьки вимагають від дитини дисципліни та виконання всіх вимог. За вияв своєї думки дитину буде покарано. Батьки слідкують за досягненнями дитини, його індивідуальними особливостями, думками, тощо.

5.  «Маленький невдаха».

Шкала відображає особливості виховання і розуміння дитини батьками. Батьки вважають дитину маленькою. Інтереси, думки, почуття здаються батькам дитячими. Дитину вважають непристосованою, не успішною та відкритою для поганих справ. Батьки не довіряють своїй дитині. У зв'язку з цим батьки намагаються відгородити дитину від труднощів життя, вимогливо контролюють її дії.

 

 

 МЕТОДИКА «АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА»

(За Є. Ільїним та П. Ковальовим)

 

Мета: визначення стриманості / нестриманості й типу агресивності поведінки.

Вік учнів: від 13 років.

Матеріали: роздруковані бланки анкети, ручки.

Інструкція. На кожне твердження треба дати відповідь «так» (знак «+») або «ні» (знак «-»).

 

 

1. Я не можу втриматися від грубих слів, якщо хтось не згоден зі мною.
2. Інколи я пліткую про людей, яких недолюблюю.
3. Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.
4. Я рідко даю здачу, якщо мене вдарять.
5. Інколи я в грубій формі вимагаю, щоб поважали мої права.
6. Від люті я часто проклинаю свого кривдника.
7. Я можу пригадати випадки, коли був такий лютий, що хапав речі, які потрапили під руку, і трощив їх.
8. Якщо я розізлюся, то можу вдарити людину.
9. Якщо мене хтось дратує, я готовий сказати все, що про нього думаю.
10. Якщо виникає конфлікт у школі, найчастіше я «розряджаюся», розмовляючи з друзями та близькими.
11. Інколи я виражаю свій грів тим, що стукаю по столу кулаком.
12. Якщо для захисту моїх прав потрібно застосувати фізичну силу, я так і зроблю.
13. Коли на мене кричать, я кричу у відповідь.
14. Я часто розповідаю вдома про вади однокласників, які мене критикують.
15. Спересердя я можу штурнути все, що потрапить під ноги.
16. У дитинстві мені подобалося битися.
17. Я часто погрожую людям, хоч і не збираюся виконувати погроз.
18. Я часто обмірковую, що хочу сказати вчителеві, але так і не роблю цього.
19. Я вважаю, що непристойно стукати по столу, навіть якщо людина сердита.
20. Якщо хтось узяв мою річ і не повертає її, я можу застосувати силу.
21. Під час сварки я часто серджуся і кричу.
22. Я вважаю, що оцінювати людину поза очі неетично.
23. Не було такого, щоб я від злості щось розтрощив.
24. Я ніколи не застосовую фізичної сили для вирішення конфліктних питань.
25. Навіть якщо я злюся, грубі висловлювання не використовую.
26. Я не пліткую про людей, навіть якщо вони мені не дуже подобаються.
27. Я можу так розізлитися, що трощитиму все підряд.
28. Я не здатний ударити людину.
29. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона цього заслуговує.
30. Інколи про себе я називаю поганими словами вчителя, якщо мені не подобаються його рішення.
31. Мені не подобаються люди, які виливають своє зло на дітей, роздаючи їм стусани.
32. Люди, які постійно чіпають вас, заслуговують на те, щоб їх ударили.
33. Хоч який би я не був злий, я намагаюся не ображати інших.
34. Після неприємностей у школі я часто конфліктую вдома.
35. Коли я хвилююся, то грюкаю дверима.
36. Я ніколи не любив битися.
37. Я буваю грубий із людьми, які мені не подобаються.
38. Якщо у транспорті мені наступили на ногу, я сварюся.
39. Я зневажаю батьків, які б’ють своїх дітей.
40. Краще переконати людину, ніж принижувати її фізично.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
31	32	33	34	35	36	37	38	39	40

 

 

Ключ

1.      Пряма вербальна агресія:

«+» ─ 1, 5, 9, 13, 17, 21, 37;

«-» ─  25, 29, 33.

 

2.      Непряма вербальна агресія:

«+» ─2, 6, 10, 14, 18, 30, 34, 38;

«-»─ 22, 26.

 

3.      Пряма фізична агресія:

«+» ─ 8, 12, 16, 20, 32;

«-» ─ 4, 24, 28, 36, 40.

 

4.      Непряма фізична агресія:

«+» ─ 7, 11, 15, 27, 35;

«-» ─  3, 19, 23, 31, 39.

 

За кожен збіг нараховується 1 бал.

Що більша загальна сума набраних балів, то вища схильність людини до агресії.

Сума балів за пряму і непряму фізичну агресію та пряму вербальну агресію 20, і більше балів дає підстави говорити про нестриманість, 10 і менше ─ про стриманість (витримку).

 

Тест для батьків

РІВЕНЬ  ТРИВОЖНОСТІ  ТА  ПСИХІЧНОГО

НАПРУЖЕННЯ  ДИТИНИ  (за О. Захаровим)

Мета: визначення рівня тривожності  та ознак психічного напру­ження дитини

 

з/н	Запитання	Так	Іноді	Ні
1	Легко засмучується, багато пережинає
2	Часто плаче, скиглить, довго не може заспокоїтись
3	Вередує, дратується через дрібниці
4	Часто ображається, не переносить будь-яких зауважень
5	Трапляються випадки агресії
6	Заїкається
7	Гризе нігті
8	Смокче пальці
9	Поганий апетит
10	Вживає їжу вибірково
11	Важко засинає
12	Снить неспокійно
13	Неохоче прокидається
14	Часто кліпає
15	Неспокійні, імпульсивні рухи
16	Не вміє зосереджуватись, швидко відволікається
17	Намагається бути тихим
18	Боїться темряви
19	Боїться самотності
20	Боїться невдач, невпевнена у собі, нерішуча
21	Відчуває почуття неповноцінності

Інтерпретація результатів

За кожну відповідь «так» отримуєте 2 бали, «іноді» 1 бал, «пі» — 0 балів.

Якщо Ви отримали суму:

- 28-42 - невроз, високий рівень психоемоційного напруження;

- 20-27 - невроз був чи буде найближчим часом;

- 11-19 - нервовий розлад, середній рівень психоемоційного на­пруження;

- 7-13 -   низький рівень психічного напруження, дитині необ­хідна увага;

- до 7 балів - відхилення незначні і проявляються як вікові особ­ливості розвитку дитини.

 

Анкета визначення рівня імпульсивності у дошкільника

(Лаврентьєва Г.П., Титаренко Т.М.)

1.     Завжди знаходить швидку відповідь, коли про щось запитують (можливо, і неправильну, але дуже швид­ку).

2.     У нього часто змінюється настрій.

3.     Багато що його дратує, виводить із себе.

4.     Йому подобається робота, яку можна виконувати швидко.

5.     Вразливий, але не злопам'ятний.

6.     Часто відчувається, що йому все набридло.

7.     Швидко, не вагаючись, приймає рішення.

8.     Може різко відмовитися від їжі, яку не любить.

9.     Часто відволікається на заняттях.                                                                10. Коли хтось із дітей на нього кричить, він також кричить у відповідь.    11. Звичайно впевнений, що впорається з будь-яким завданням.                                   
12. Може нагрубіянити батькам, вихователям.
13. Часом здається, що він переповнений енергією.                                     14. Це людина дії, розмірковувати не вміє і не лю­бить.                                            
15. Вимагає до себе уваги, не хоче чекати.
16. В іграх не підкоряється загальним правилам.                                       17. Гарячкує під час розмови, часто підвищує голос.
18. Легко забуває доручення старших, захоплюючись грою.                              19. Любить організовувати, й верховодити.                                                     20. Похвала і осуд діють на нього дужче, ніж на інших.

Прагнучи якомога об'єктивніше оцінити рівень імпульсивності дошкільника, ви самостійно заповнюєте цю анкету й одержуєте незалежні характеристики від двох дорослих. Щоб уточнити результати, додайте всі бали, здобуті в кожному з трьох досліджень, і поділіть їх на три. Наприклад, ваш показник імпульсивності Андрія Б. — 16 балів. Його бабуся, заповнивши анкету, набрала всього 12 балів, а батько — 17 балів. У такому разі: 16 + 12 + 17 середній бал становитиме 15.

Висока імпульсивність: 15—20 балів

Середня імпульсивність: 7—14 балів

Низька імпульсивність: 1—6 балів

План спостереження
за поведінкою дитини в різних ситуаціях з метою визначення ти­пу темпераменту

1. Як поводиться дитина, якщо у неї виникає потреба діяти  швидко?
а) легко включається в роботу;
б) активно діє;
в) працює повільно|без зайвих слів;
г) діє несміливо, невпевнено.

2. Як реагує дитина на зауваження дорослого?.
а) говорить, що більше так не робитиме, та через якийсь час знову робить те ж саме;
б) не слухає і робить по-своєму, бурхливо реагуючи на зауваження;
в) мовчки бере до відома точку зору дорослого;
г) ображено мовчить, довго переживає.

3. Як розмовляє дитина з іншими дітьми у значущих для неї ситуаціях?
а) швидко, прислухаючись до висловлювань інших;
б)  пристрасно, нікого не слухаючи;
в) спокійно і впевнено;
г) із сумнівами, невпевнено, озираючись на інших.

4. Як поводить вона себе в незвичній обстановці?
а) легко орієнтується, виявляє зацікавленість, активність;
б) буває збуджена, інколи дуже занадто, неспокійна;
в) уважно, ретельно розглядає  все навколо;
г) бентежиться, соромиться.

 Оцінка результатів

Реакції типу:
«а» - сангвінічний тип темпераменту;
«б» - холеричний тип;
«в» - флегматичний тип;
«г» - меланхолічний тип.